|
* Материал предоставлен на языке оригинала Скорочений варіант статті Недостатність обігових коштів, що загрожує несвоєчасним і неповним виконанням власних зобов’язань, є однією з найбільш болючих проблем бізнесу. В силу специфіки тієї чи іншої господарської операції підприємець не завжди може залучити кредитні кошти банку. Тому йому слід уважніше придивитися до інших фінансових інструментів кредитного характеру, які банки пропонують поза традиційним кредитуванням. Функціональність перевірена часом Якщо вирішите пошукати у якійсь солідній бібліотеці книжкові позиції, які б описували функціонування банківської та фінансової систем минулого, то будете здивовані. Вам напевно запропонують кілька старих товстезних томів у позолоченій палітурці - "Вексельне право" або ж знайдете багато праць про практику здійснення саме вексельних операцій. Навіть якщо вам трапиться дослідження, яке б охоплювало весь комплекс активних і пасивних операції банків минулого, то, скоріш за все, третина матеріалів торкатиметься векселя. Про що це свідчить? Передусім про певні унікальні властивості векселя, який з’явився в Італії ще у ХІІ ст. і до сьогодні залишається одним з найцікавіших фінансових інструментів, який активно використовують у практиці. Основною перевагою векселя, якій він завдячує своєю популярністю, є його здібність "відтягувати" виконання зобов’язань перед контрагентом на відповідний, обумовлений сторонами угоди, термін. Коли підприємець на момент отримання наданої йому послуги чи товару не володіє коштами, які покривають їх вартість, вихід є. Можна виписати вексель, у якому чітко вказати суму коштів, а також дату і місце повернення заборгованості постачальнику чи іншому "кредитору". Якщо ж на момент розрахунку векселедавець має дебіторську заборгованість, то у векселі він може вказати свого дебітора (чи дебіторів) як платників. У такому випадку це буде вже не простий вексель, а переказний, що зветься також траттою. Отже, видавати прості і переказні векселі можна для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги. Умова про здійснення розрахунків векселями обов’язково має бути передбачена у відповідній угоді між підприємцями, грошові зобов’язання за якою припиняються в момент видачі векселя, за яким, власне, у цей момент і виникають. При цьому слід пам’ятати, що векселі не можуть бути використані для розрахунків, пов’язаних з погашенням заборгованості, за банківським кредитом, однак в силу своєї специфіки відкривають широке поле до операцій з ними, в тому числі за участю банків. Аваль, акцепт, індосамент, доміціляція чи теж дисконтування, операції РЕПО - вся ця термінологія безпосередньо пов’язана з вексельним обігом і відображає ті чи інші операції, які додають певної "гнучкості" фінансовій роботі вашого підприємства. З авалем в обіг Якщо вам колись доводилося збиратися в далеку дорогу і багато подорожувати, то ви маєте знати, що є певні речі, без яких краще не пускатися у мандри, і їх завжди бажано мати з собою. Наприклад, страховий поліс чи стерильний пластир. Якщо ж перенестися у площину вексельного обігу, то тут подібною необхідністю, як видається, є аваль ("aval" у перекладі з французької - порука за векселем). Це вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює (аваліст), бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем (в інших випадках акцептантом чи індосантом) зобов’язань щодо оплати цього векселя. У більшості випадків аваль здійснюється банком, клієнтом якого є векселедавець, під заставу його депозитних коштів чи інших авальованих векселів його дебіторів. Перевага вексельного поручительства є очевидною і для векселетримача, і, передусім, векселедавця. Підприємцю, який приймає у розрахунок за поставлені товари чи надані кошти вексель, значно спокійніше мати вексель, зобов’язання за яким буде виконано якщо не його безпосереднім боржником, то його банком, що авалював вексель. У свою чергу, векселедавцю значно простіше, швидше і, що головне, відчутно дешевше, оформити вексель і заплатити банку комісію за аваль, яка є у кілька разів нижчою, ніж відсоткова ставка за кредитом на поповнення обігових коштів для виконання зобов’язань перед постачальником. Зазвичай, розмір комісійної винагороди за надання авалю за векселем залежить від: 1) терміну погашення векселя; 2) результатів оцінки фінансового стану підприємства-векселедавця; 3) виду та обсягів забезпечення. Врізка Акцептант - особа, котра акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов’язання своєчасно його оплатити. З часу, коли акцептант повернув векселетримачу підписаний ним вексель, його зобов’язання за векселем стає безвідкличним. Індосант - особа, яка передає право стягнення боргу за переказним векселем (траттою) іншій особі через оформлення передавального напису на векселі, т. зв. індосаменту. Для підприємця, який є учасником зовнішньоекономічної діяльності і не тільки, слід взяти до уваги, що поза комерційними векселями банки здійснюють авалювання податкових векселів. Це дає підприємству змогу отримати відстрочку податкових платежів на термін передбачений законодавством України. Отже, банки авалюють податкові векселі, що видаються: 1) на суму ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України (при наявності довідки податкової служби про переплату ПДВ, надання авалю здійснюється без застави); 2) при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах; 3) на суму акцизного збору. Цінність майбутнього Оксана КОРИЦЬКА Матеріал наданий журналом «Практика управління» №11, 2008
щоб замовити номер журналу з повним варіантом статті звертайтесь:
тел:(032) 244-10-00,
info@praktyka.com.ua
|
